Моральов Станіслав Олексійович | Історія ІТ в Україні

Моральов Станіслав Олексійович

Станіслав Олексійович Моральов – один із організаторів мікроелектронної промисловості в Україні і перший директор київського НДІ «Мікроприлад», а потім НВО «Кристал».

Народився Станіслав Моральов у 1929 році в місті Молотовську Кіровської області. У серпні 1944 року разом з родиною він переїхав до Києва, за місцем служби батька, який на той час керував роботами з відновлення зруйнованих мостів на Дніпрі. Після закінчення школи у 1947 році Станіслав поступив на радіофакультет Київського політехнічного інституту. Отримавши диплом, він був направлений на роботу до Москви. Працював інженером з випробування пристроїв телеметрії. У 1954 році інститут був розформований, і Моральова було призначено на посаду інженера-конструктора з розробки фотоекспонометрiв в київському заводі «Арсенал». У Києві Станіслав Олексійович познайомився з В.Є. Лашкарьовим, дослідження якого виявилися дуже корисними при розробці напівпровідникового фотоекспонометра.

З 1955 по 1962 рік Моральов працював у київському НДІ радіоелектроніки «Квант». Саме тут він зумів отримати ті навички та досвід, які допомогли йому згодом, коли за пропозицією І.В. Кудрявцева його висунули керівником конструкторського бюро КБ-3, створеного спеціально для розвитку мікроелектроніки в УРСР. Почавши з посади директора скромного КБ-3, він через чотири роки перетворив його на потужний інститут НДІ «Мікроприлад». У 1970 році з’явилося науково-виробниче об’єднання НВО «Кристал», що об’єднало НДІ «Мікроприлад», Київський завод напівпровідникових приладів та дослідний завод «Мікроприлад». НДІ «Мікроприлад» став головною організацією об’єднання. На плечі Моральова, генерального директора НВО «Кристал», лягла величезна організаторська робота, пов’язана з вибором наукового напрямку, підбором колективу співробітників, координацією науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт з наступною передачею результатів у великосерійне виробництво.

І.В. Кудрявцев не помилився у своєму виборі. Привабливий, тактовний й водночас дуже організований і цілеспрямований Моральов справлявся з роботою не гірше за свого суворого вчителя. Його високо цінували в Міністерстві електронної промисловості СРСР. Міністр Шокін неодноразово приїжджав до Києва і завжди відгукувався на прохання Моральова. В НДІ «Мікроприлад» була відсутня черга на квартири, а зарплата у співробітників була значно вищою, ніж в інших організаціях.

У 1970 році Станіслав Олексійович успішно захистив кандидатську дисертацію «Моделювання і статистичний аналіз МОП-ІС за допомогою ЕОМ» за спеціальністю «мікроелектроніка».

Однак, становлення НВО відбувалося не просто. Постійно виникало питання: хто повинен бути на чолі об’єднання – інститут або завод. Заводчани не витримували заданого інститутом темпу роботи і звинувачували керівника НВО у неправильній технічній політиці. Сперечатися і затверджувати свою правоту силою було не в характері Моральова. У 1974 році він залишив НВО і повернувся в «Квант». Однак, без участі, досвіду й уваги Станіслава Олексійовича Моральова, НВО “Кристал” не став би тією потужною і налагодженою структурою, на базі якої в 1993 році була організована приватна компанія, яка сьогодні є розробником і виробником інтегральних мікросхем за індивідуальними замовленнями підприємств Росії, України, Ізраїлю, Китаю, Словаччини, Ірану та Індії.